Незабаром нові дебати: Ричард Докинз та Джон Леннокс
Незабаром нове відео в українському перекладі: у дебатах беруть участь два видатних мислителя: Ричард Докинз, біолог, та Джон Леннокс, математик.
Ричард Докинз представляє в цих дебатах атеїстичну позицію, а Джон Леннокс – християнську.
Ці дебати зосередяться на книзі Ілюзія Бога та висловлених Ричардом Докинзом у цій книзі тезах проти християнської віри.
Пропонуємо Вашій увазі уривок з дебатів:
Джон Леннокс:
«Ваша теза полягає в тому, що наука підтримує атеїзм, а не християнство. Я ж вважаю, що атеїзм серйозно загрожує науці. Бо якщо ми замислимось про базове припущення, яке поділяємо усі ми, науковці, то, я впевнений, це припущення про раціональну пізнаваність всесвіту. І мені цікаво, що науковці рівня Юджина Вігнера чи Альберта Ейнштейна вживають слово «віра». Вони не можуть уявити науковця без цієї віри: адже щоб почати займатися наукою, ти маєш вірити в раціональну пізнаваність всесвіту. Наука не дає цього. І ось що цікаво: уявіть, що ми розглянемо це ж питання в перспективі двох світоглядів, які ми тут обговорюємо – атеїзму і теїзму. Атеїзм – чи, принаймні, Ричард – каже, що:
‘Оскільки людське життя склалося завдяки некерованій еволюції, малоймовірно, що наш світогляд є точним.’
Саме так. І якщо Ви редукціоніст– а Ви маєте бути ним як матеріаліст, Ви зводите переконання до фізики і хімії нервових структур, і це порушує велике питання, леді і джентельмени. Якщо врешті решт мої переконання, погляди, наукові теорії є результатом руху атомів у моєму мозку, породженого некерованим, випадковим, бездумним процесом, то чому я маю вірити їм? Інакше кажучи, це скидається на людину, що пилить сук, на якому сидить. Тому мені здається, що атеїзм серйозно загрожує науці як такій. На мою думку, це фатальна хиба.
Аргумент, що прагне вивести раціональність із ірраціональності, у моїх очах навіть не дотягує до зрозумілої ілюзії. Він є логічно непослідовним. Але теїзм каже нам, що причина, з якої наука є можливою, причина, з якої я хоча б частково можу влучати у всесвіт моїм людським розумом, полягає в тому, що той же Бог, який створив всесвіт, врешті решт є також Творцем людського розуму. Це базовий рівень, але якщо ми піднімемось на наступний рівень і подивимось на саму науку, ми переконаємось у гармонійності всесвіту. Щоб виник такий всесвіт, як ми його знаємо, основні константи природи мають бути дуже точними. Я знаю, що деякі люди «надають перевагу» (слово, яке вживає сер Мартін Різ) поясненням у категоріях мультиверсуму, яке, на мою думку, не вирішує логічних проблем. Але мене дуже цікавить вердикт Арно Пензіаса, який здобув Нобелівську премію за відкриття фонового випромінювання. Він каже:
‘Астрономія підводить нас до унікальної події, до всесвіту, створеного з нічого, всесвіту, де потрібен дуже делікатний баланс, щоб утворити точні умови, необхідні, щоб забезпечити життя, всесвіту, за яким стоїть задум – можна сказати, надприродний.’
Такого висновку дійшла саме фізика, маючи справу з константами і дуже, дуже точними цифрами, яким вони мали дорівнювати. І оскільки Біблію надто легко скидають з рахунків, зокрема, у Ілюзії Бога, Пензіас додає:
‘Найточніші дані, які ми маємо (стосовно Великого Вибуху), збігаються з тим, що можна було б передбачити, якби ми не мали нічого, окрім Мойсеєвого П’ятикнижжя, Псалмів і Біблії загалом.’
Хіба не цікаво, леді і джентельмени, що в нас була ідея, що всесвіт має початок, – хоча перші свідчення цього ми отримали лише в 1960ті, і це було дуже хвилююче, як я добре пам’ятаю. Адже століттями у Європі домінувала думка Аристотеля, у якій земля зафіксована в центрі всесвіту, усе крутиться довкола неї, і все це існує вічно. Що вражає: коли ми почали отримувати дані, що простір і час мали свій окреслений початок, декотрі провідні вчені з журналу Природа, зокрема, його редактор Меддокс, були незадоволені і казали, що це надто небезпечно, бо дає зручний інструмент тим, хто вірить у створення. І ще дещо здається мені примітним: Біблію часто відкидають як антинаукову книгу, бо вона не робить прогнозів. Але це не так! Вона робить геніальний прогноз! Століттями вона казала, що початок існує, і якби вчені ставилися до цього трохи серйозніше, вони могли б знайти докази початку значно раніше»